Яні Степаненко лише 13 років, але її історія вже втілює силу та стійкість маленького покоління, яке змінила війна. У квітні 2022 року російський ракетний удар по залізничній станції міста Краматорськ у Донецькій області забрав 61 життя та поранив понад 120 людей. Серед постраждалих були Яна та її мама — її мати втратила одну ногу, а Яна втратила обидві.
Після цього розпочався шлях, який визначився не трагедією, а мужністю. Після госпіталізації Яна отримала свої перші протези ніг в Сполучених Штатах. Вона пройшла рік інтенсивної реабілітації, перш ніж повернутися додому в Україну, де продовжила своє одужання. Там вона отримала оновлені протези та відновлювалася, як фізично, так і емоційно.
Відтоді Яна перетворила свій біль на мету. Вона вже подолала відстань Токійського марафону та 5-кілометрову дистанцію Бостонського марафону. Її зусилля надихнули тисячі людей та привернули увагу до нагальних потреб тих, хто постраждав від війни.
Яна стала голосом надії та стійкості. Її рішучість повернути собі життя є потужним нагадуванням про незламний дух України.